Складнощі перекладу. Власник vs Керуючий
Мій колега, який має багаторічний досвід роботи керуючим у різних готелях, якось сказав, «я давно не обираю готельний об'єкт, я обираю власника». Сьогодні я роблю так само. Специфіка взаємовідносин власник-керуючий давно є найтрепетнішою і навіть інтимною темою, де зачіпає два ключові погляди на управління готелем двох різних осіб, які бажають одного і того ж — успіху підприємству. Дозволю собі, все ж таки, торкнутися її шляхом невеликого дослідження свого досвіду, досвіду колег та думки власників. Завдання проаналізувати закономірність у конфліктах, що дозволить розібратися у мотивах дій обох учасників. Також дозволить торкнутися деяких внутрішніх аспектів, які не завжди можна відверто озвучити, які нагадують труднощі в пошуку універсального перекладача для загального розуміння бачення управління готелем. Слід зазначити, що тема актуальна переважно для незалежних готелів, де власник має прямий доступ до операційних питань і бере участь у роботі готелю, чи де власник є частиною мікро бізнес-процесів управління готелем. У керуючого, у разі, взаємодії усередині управлінського трикутника, буквально щодня стикаючись з власником, виникають питання вибору пріоритету. Нагадаю, що «трикутник менеджера» є основою успішного управління в готелі, а саме необхідність постійної підтримки уваги всіх сторін, по суті, щохвилинне прийняття рішень у рамках цих інтересів:
