ПДВ 7% для готелів

Справжній готель повинен бути гостинним і допомагати клієнту, коли це потрібно.
У кращих готелях так воно і було.
На жаль, багато з тих, хто працює в нашій сфері, забули це правило.

Артур Хейлі. «Готель»

Готельний бізнес — це такий вид діяльності, на якому всі, як їм здається, знаються, бо майже кожна пересічна людина уявляє собі готельні послуги. Проте лише думає, що уявляє. Напевне, саме це і є причиною того, що люди, далекі від готельного бізнесу, вважають, що власник готелю лише те й робить, що відпочиває. А що ж іще можна робити в готелі? Але чомусь у них не виникає думка про те, що власник заводу з виробництва комплектувальних для якогось машинобудування відпочиває на такому заводі.

З власного досвіду знаю: варто лише започаткувати готельний бізнес, як одразу усвідомлюєш, що не все так просто, як здавалося. Уся впевненість у власних знаннях щодо цього бізнесу одразу кудись зникає, а на думку спадають слова  з роману «Готель» Артура Хейлі: «Як можна бути в чомусь впевненим, коли правду часто дізнаєшся занадто пізно?»

Тож, непевне, й до влади дійшло, що готельний бізнес для підприємця — це не відпочинок. Це бізнес зі своїми ризиками (локдаун — яскравий тому приклад), зі своїм податковим навантаженням. І щоб цей потрібний бізнес існував, влада може, наприклад, зменшити податкове навантаження.

Четвертого листопада минулого року було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» № 962-ІХ (далі — Закон № 962), яким ставку ПДВ було знижено в тому числі й на готельні послуги. Відповідно до абзацу сьомого пп. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (ПКУ), ставка ПДВ у розмірі 7 % встановлена щодо операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). При цьому, відповідно до п. 74 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 1 січня 2023 року, операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 %.

Проте не все те готель, що таку назву має. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про туризм» від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР (далі — Закон про туризм), готель — це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначає Кабінет Міністрів України. Категорія готелю може бути встановлена на 5 років. Звертаємо увагу, що готель — це підприємство, тобто юридична особа. Саме з цієї причини фізичні особи — підприємці не зможуть отримати відповідну категорію для свого готелю, хоча це й не забороняє ФОПу свій готель називати готелем.

Але з огляду на те, що в ст. 193 та п. 74 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ вказано на послуги з тимчасового розміщення, що їх надають не лише готелі, а й подібні засоби тимчасового розміщування, можна стверджувати, що ставку ПДВ 7 % можуть застосовувати не лише юридичні особи із готелями, які отримали відповідну категорію, а й готелі, в яких діяльність здійснюють фізичні особи — підприємці, а також юридичні та фізичні особи — підприємці, що надають послуги з тимчасового розміщування (проживання) у подібних до готелів засобах тимчасового розміщування.

Згідно зі ст. 1 того ж Закону про туризм, готельна послуга — це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що їх надають споживачу відповідно до категорії готелю. Тож відсутність відповідної категорії у готелю податківці швидше за все тлумачитимуть на користь того, що й послуги не є готельними. 

Перелік готельних послуг деталізовано у ст. 22 Закону про туризм, відповідно до якої за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб’єкт, що надає послуги з розміщення) зобов’язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги тимчасового проживання (ночівлі) у спеціально обладнаному житловому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов’язаних із тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов’язується сплатити за ці послуги встановлену плату.

До послуг, пов’язаних з тимчасовим розміщенням, належать послуги з:

  • обслуговування житлового приміщення (номера);
  • харчування (ресторанного обслуговування);
  • збереження майна і багажу пожильця;
  • а також інші послуги, надані залежно від категорії готелю.

Таким чином, спроби контролюючого органу розділити готельні послуги на ті, що пов’язані з тимчасовим розміщенням (проживанням), і ті, що пов’язані із задоволенням інших потреб (харчування, збереження майна тощо), приречені на невдачу.

Крім того, законодавець чітко зазначає КВЕД послуг, на які поширюється ставка ПДВ 7 %. Це клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010, і він включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність передбачає надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс. Послуги включають щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також може бути надано широкий перелік додаткових послуг, приміром, забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також використання конференц-залів і місць для проведення нарад. Цей клас включає діяльність з розміщування у:

  • готелях;
  • курортних готелях;
  • готелях класу люкс;
  • мотелях.

Таким чином, ставку ПДВ у розмірі 7 % треба застосовувати й до названих вище послуг. Але при цьому зрозуміло, що контролюючий орган може поставити під сумнів ту чи іншу послугу, до якої готель застосував ставку 7 %. Мета проста: якщо цю послугу не буде оподатковано за ставкою 7 %, то її буде оподатковано за повною ставкою. А це, своєю чергою, означатиме донарахування готелю ПДВ у розмірі різниці між повною ставкою ПДВ та ставкою у 7 %. І як же вони — податківці — від цього зможуть утриматися?!

Щоб упередити таку ситуацію, потрібно надані послуги у відповідних договорах, актах тощо описувати якомога «ближче» до переліку послуг, наведеного в класі 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010. Ба більше, сам законодавець прямо зазначив цей клас як відповідний критерій для вказаної ставки ПДВ, і в ст. 193, і в п. 74 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Тож апелювання до наведених норм може надати істотних переваг у спорі з контролюючим органом. 

Щодо набрання чинності та строку дії ставки 7 % на послуги з тимчасового розміщення виходити слід з того, що Закон № 962, яким були внесені відповідні зміни до ПКУ, набирає чинності з дня, що настає за днем його опублікування, крім тих пунктів, якими й було введено ставку ПДВ 7 % на зазначені послуги, а саме п. 8, та абзацу шостого п. 12 розділу I вказаного Закону.

Ці норми набрали чинності з першого дня місяця, що настав за місяцем опублікування Закону № 962. А опублікований він був 22.12.2020 р. у газеті «Голос України» № 237 та відповідно набрав чинності у цій частині з 1 січня 2021 року. Отже якщо підприємець-готельєр помилково нараховував ПДВ у січні за ставкою 20 %, але не встиг подати декларацію з ПДВ, то ще є час усе відкоригувати.

Відповідно до ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних

Діятиме ця ставка ПДВ рівно два роки — до 1 січня 2023 року.