Опитування гравців готельного ринку України щодо наслідків пандемії COVID-2019

Cвітова криза, спричинена пандемією коронавірусу, кардинально змінила туристичну галузь у всьому світі, і Україна не стала винятком. Туризм — одна із галузей, яка отримала чи не найбільший удар через суворі обмеження на транскордонні поїздки. Готелі, як і авіалінії, зараз, можна сказати, підключені до апаратів штучної вентиляції легень, і їх виживання звелось хіба до ще більшої мінімізації операційних витрат і прийому нечисленного внутрішнього туриста.

Частка туризму в загальній економіці України становить близько 3 % ВВП (Державне агентство з розвитку туризму України, квітень 2020), що значно нижче середнього рівня у світі – 10,3 % (Звіт WTTC 2020 р.) Тому туризм майже не враховується як серйозний фактор при формуванні економічної політики на національному рівні. Однак останні дані міжнародних організацій (насамперед Всесвітньої туристичної організації, ВТО) підтверджують оцінки деяких українських експертів, які визначили цю частку на позначці приблизно 9 % ВВП. Наведене дає підстави вважати цей показник набагато важливішим для української економіки, ніж у минулому.

Українська туристична галузь не отримала швидкої системної підтримки від уряду, в порівнянні з тією реакцією та видами заходів, що їх здійснюють уряди сусідніх країн та держав — членів ЄС. Хоча слід віддати належне ДАРТу, Верховній Раді та Президенту – законодавче зниження ставки ПДВ до 7% на послуги з розміщення (готельні), прийняте вкінці минулого року та введене в дію з початку поточного, дещо полегшить фінансову ношу «обезкровлених» (читай «незаселених») готелів.

В умовах мінливого економічного та регуляторного середовища готельєри стикаються із суворою реальністю різкого занепаду туристичної галузі з мінімальною або ж відсутньою підтримкою уряду, карантинами та незрозумілими економічними наслідками.

Щоб внести певну ясність у таке розбурхане море бізнес-середовища, Українська асоціація готелів та курортів (UHRA) спільно з міжнародними експертами з питань туризму Horwath HTL вперше запросила готельєрів взяти участь у такому опитуванні та подати свіжий огляд того, як місцеві стейкхолдери туризму бачать виклики, пов’язані з пандемією Covid-2019, а також свої та галузеві перспективи.

Зріз по ринку

Horwath HTL Угорщина та Українська асоціація готелів та курортів підбивають підсумки національного онлайн-опитування настроїв готельєрів України та їх реакції на безпрецедентні виклики для їхньої галузі у 2020 році.

У нашому опитуванні ми прагнули довідатися у готельєрів про найбільш нагальні моменти для них у ці непрості часи:

поточний стан справ у готелях в обласних центрах та у заміських закладах;
заходи, яких вони вживають, чинячи опір ударам пандемії;
бачення того, як їм виживати у найближчій перспективі;
державне сприяння та урядові субсидії, необхідні для готельного господарства країни.

Важливо підкреслити, що опитування обмежується представленням короткотермінового ефекту на галузь, пам’ятаючи про непередбачувану та різку динаміку пандемії, реакцію людей та уряду на неї.

Декілька суворих карантинних обмежень на подорожі (в тому числі на в’їзд іноземців), що були запроваджені у 2020 році, відсутність будь-якої відчутної фінансової підтримки працівників паралізованої галузі, а також глобальні трансформації у поведінці споживачів — все це змінює коротко- та середньострокові очікування управлінців та власників готелів. Далі це призводить до нових хвиль скорочень персоналу, повної зупинки будь-яких інновацій та нових проєктів, що своєю чергою ще більше завдає шкоди галузі.

Результати опитування

1.1. Вибірка

В опитуванні взяли участь 122 готелі з номерним фондом в середньому 72 номери. Дві третини з них — готелі з великих міст — обласних центрів, тоді як 34 % — із заміських локацій.

Найбільше відгукнулось готелів 3*.

Попри обмежений обсяг вибірки, розбивка готелів-респондентів на категорії є репрезентативною для усієї України, тож ми можемо справедливо робити висновки щодо ринку в цілому.

1.2. На скільки відсотків у порівнянні з 2019 роком зміниться валовий виторг у вашому закладі за підсумками 2020-го?

Загалом було неважко спрогнозувати значний спад рівня доходів готелів у 2020 році, порівнюючи з рекордним 2019-м. Проте ніхто й подумати не міг, що карантинні обмеження через пандемію затягнуться на такий тривалий період. Оскільки галузь має загалом дуже високу структуру витрат, то таке тотальне зниження обсягів виторгу стало просто згубним для більшості готелів:

переважна більшість опитаних (93 %) підтвердили загальний спад рівня виторгу свого готелю;
у 21 % готелів валовий виторг скоротився на 25—40 %;
у третини готелів валовий виторг скоротився на 40—60 %;
для 30 % опитаних готелів такі скорочення сягнули 60 %+ (тобто більше ніж наполовину);
лише 4 % готелів показали зростання річного виторгу;
а у 3 % респондентів він залишився на тому самому рівні.

Цікаво, що всі готелі, де виторг зростав, розташовані поза межами обласних центрів, тобто це заміські комплекси.

1.3. Яких заходів ви вживали в роботі свого закладу, щоб упоратися із ситуацією, спричиненою пандемією?

За розпорядженнями уряду всі готелі повинні були імплементувати більш суворі гігієнічні вимоги для зменшення фізичного контакту між людьми. Більшість опитаних готельєрів зробили це з особливою ретельністю та обережністю. Кожний заклад, який відчув падіння обсягів бізнесу, вжив тих чи інших заходів задля його оптимізації:

66 % оптимізували свої витрати, скоротивши штат;
2/3 знизили ціни на свої послуги (інстинктивний та не обов’язково дієвий крок), щоб підтягнути завантаження;
63 % опитаних вдосконалювали свій продукт та сервіси (ремонт, репозиціонування, оновлення стандартів роботи та умов з постачальниками, зміна комплектації тощо);
1/3 респондентів запровадили цифрові та маркетингові інструменти (напевне, багато хто відкладав це на пізніше і не вважав конче потрібним у ті добрі часи — до 2020 р.);
27 % респондентів запровадили альтернативні послуги (коворкінги, здача номерів під офіси тощо);
деякі респонденти (7 %) вирішили перепрофілювати частину приміщень (наприклад, для оренди під гральний заклад, причиною були нещодавні законодавчі ініціативи з легалізації та врегулювання діяльності казино та азартних ігор в Україні).

Готелі, доходи яких залишились без змін або зросли, не зменшували жодних операційних витрат чи штат; вони займалися цифровими та маркетинговими інструментами та вдосконалювали свій продукт та сервіси.

1.4. На скільки відсотків змінилась чисельність персоналу вашого закладу у 2020 році у порівнянні з 2019-м?

На тлі загального різкого скорочення обсягу бізнесу деякі дуже вузькі готельні ніші відчували доволі комфортне зростання попиту. Наше опитування показало таке:

33 % готелям довелось найняти додатковий персонал, щоб працювати в умовах попиту, що збільшувався;
22 % готелів зберегли персонал на тому самому рівні.
Однак 75 % усіх опитаних були змушені звільняти своїх працівників:
більше, ніж у чверті випадків скорочення сягнули 10—20 %;
ще у 33 % випадків на 20—40 %;
а у понад 15 % випадків довелось відпустити більше 40 % працівників.

1.5. Чи вдалось вам домовитись з банком про реструктуризацію кредиту через неможливість його обслуговувати, спричинену пандемією?

Після первинного аналізу даних опитування ми виявили, що понад 55 % готелів не мають банківського кредиту: або вони уже його сплатили, або ніколи його не брали для початкового будівництва і запуску готелю.

Однак при подальшій обробці даних з ретельним аналізом кожної відповіді ми відібрали лише тих респондентів, чий відповідальний працівник, що заповнював анкету, був кваліфікованим та обізнаним із внутрішньокорпоративною ситуацією щодо банківської позики (відфільтровано 27 % відповідей з початкової вибірки):

3/4 готелів-респондентів не мають банківських позик;
10 % вдалось переглянути умови кредиту з банком;
9 % все ще ведуть переговори, тому найімовірніше укладуть угоду найближчим часом;
лише 6 % кваліфікованих респондентів не зуміли передомовитись зі своїм банком-кредитором.

1.6. Зважаючи на кілька карантинів, що їх вводив уряд протягом березня-листопада 2020 року, яким ви бачите майбутнє свого готельного підприємства?

Більшість власників та керівників готелів у своїх відгуках та відповідях на опитування демонструють надію на краще і, зрештою, мають не так багато альтернатив, крім як пережити кризу пандемії та вийти з неї сильнішими. Однак є багато й тих, хто буде змушений повністю закрити або навіть продати свій бізнес:

70 % будуть працювати, попри обмеження;
20 % будуть працювати, але в обмеженому форматі, наприклад, частково зупиняючи роботу деяких служб готелю і надання деяких послуг гостям, переводячи своїх працівників на неповну зайнятість тощо;
7 % опитаних не бачать сенсу залишатися відкритими, вони уже закриті або планують це зробити найближчими тижнями;
2 % респондентів виставили своє майно на продаж чи перебувають у процесі підготовки до відчуження бізнесу.

1.7. Які з урядових програм підтримки чи субсидіювання були б для вас найбільш дієвими, аби ви й далі могли вести свій готельний бізнес?

Більшість респондентів залишили по декілька відповідей, і найпопулярнішими з них були такі:

76 % респондентів зазначили необхідність компенсації заробітної плати за періоди блокування;
66 % обрали більш ефективний державний контроль за поширенням вірусу із суворими тестами та відповідними подальшими діями замість зупинок економіки та закриття кордонів;
60 % пропонували звільнити від сплати земельного податку та податку на нерухомість на 2021 рік;
44 % за суттєве зниження ПДВ на послуги розміщення;
36 % за рішення скасувати туристичний податок починаючи з IV кварталу 2020 року і до кінця 2021 року;
13 % за компенсацію відсотків за банківськими позиками (потрібна спеціальна постанова Національного банку).

Серед відповідей «Інше» траплялись такі пропозиції, як «часткова компенсація орендної плати на нерухоме майно, як у деяких країнах ЄС»; «стимулювання внутрішнього туризму (кеш-бек-ваучери для використання на внутрішньому туристичному ринку)», «професійна промокампанія України як безпечної дестинації (запустити її згодом)», «призупинити або знизити тарифи на комунальні послуги під час карантинів».

1.8. Коли ви очікуєте повернення відсотку прибутковості свого готельного закладу до рівня 2019 року?

Україна — нація оптимістів! Бо готельєри, яких запитали, коли вони очікують, що їхні бізнеси повернуться до обсягів 2019 року, відповіли так:

майже чверть з них (23 %) очікує, що це станеться уже у 2021 році;
57 % вважає, що це буде у 2022 році;
і лише трохи менше 20 % респондентів планують це на 2023 рік чи пізніше.

Більш прагматичні німецькі готельєри, попри потужну економіку своєї країни, трохи стриманіші. В одному недавньому подібному дослідженні більшість (53 %) із них очікує, що їх бізнес відновиться повністю у 2023 році, тоді як інші 41 % очікує, що це відбудеться трохи раніше — у 2022 році.

Висновки

Попри те, що пандемічні карантини й обмеження на подорожі ще тривають, ефективність вакцинації важко передбачити, а економічні збитки за 2020 рік ще будуть довго підраховувати, українські готельєри починають 2021 рік з оптимізмом.

Основними висновками нашого першого у своєму роді опитування ринкових настроїв є такі:

понад 60 % респондентів повідомили, що їхній річний виторг знизився на більше, ніж 40 % (з яких у половини він зменшився на понад 60 %);
в той час, коли більшість готельєрів запровадили основні заходи з оптимізації витрат, ті готелі, де виручка залишилась незмінною або й зросла, не скорочували жодних операційних витрат чи персоналу; вони запроваджували цифрові та\або маркетингові інструменти та вдосконалювали продукти і послуги;
75 % респондентів повідомили, що їм доводиться звільняти працівників, і понад 20 % з них довелось скоротити понад 40 % персоналу;
лише 2 % готельєрів через пандемію вирішили продати свій бізнес, тоді як понад 90 % відповіли, що працюватимуть далі, навіть якщо доведеться ввести певні обмеження в роботі;
76 % респондентів зазначили потребу компенсувати заробітну плату за періоди карантинів;
66 % висловились за ефективніший державний контроль, профілактику поширення вірусу із суворими тестами та належними подальшими діями, замість зупинок економіки та закриття кордонів;
60 % голосували за скасування нарахування земельного податку та податку на нерухомість у 2021 році;
44 % пропонували як дієвий захід суттєве зниження ПДВ на послуги розміщення.