ВІЗЕРУНОК ПІД НОГАМИ: тротуарна плитка VS асфальт

Для благоустрою доріжок на території готелю, в парковій зоні використовують різні матеріали, починаючи з асфальту та закінчуючи гравієм. Особливе місце в цьому ряду займає тротуарна плитка. Доріжки, які вимощені нею, мають довгий термін служби та гарний вигляд. Залишилося тільки дізнатися про ціни, матеріали та нюанси укладки


Що собою являє тротуарна плитка

Тротуарна плитка — це сучасний, надійний і надзвичайно популярний дорожньо-будівельний матеріал. Його використовують для створення якісних твердих пішохідних (здебільшого), автомобільних чи змішаного типу покриттів. Тротуарна плитка вдало поєднує в собі функціональність, практичність і привабливість: різноманітність форм і кольорів дозволяє створювати на її основі унікальні комбінації та цікаві ландшафтні рішення.

Вперше тротуарну плитку почали виробляти ще в XIX столітті — авторство винаходу належить голландцям. Тоді відбувалось активне будівництво доріг у країні, а природних матеріалів катастрофічно не вистачало. Тож, місцеві майстри зробили невеличкі бетонні плитки, якими виклали дорогу від Амстердама до Харлема. Вона сподобалась місцевим, виявилась досить міцною, і технологію почали використовувати в інших регіонах країни, а згодом у всій Європі. Втім, варто зазначити, що натуральну бруківку з природного каменю для мощення доріг у світі почали використовувати значно раніше — ще в давньоримські часи створювали довговічне дорожнє покриття з гранітних плат, а міські площі та тротуари старої Європи мостили невеликими кам’яними блоками.

Сфера використання тротуарної плитки достатньо широка: це оформлення тротуарів і доріг, міських парків і скверів, прибудинкових територій, терас перед кафе та ресторанами, вхідних груп готелів, ландшафтний дизайн. У цього матеріалу безліч переваг, втім є й деякі недоліки.

З чого роблять тротуарну плитку

Найпоширеніший матеріал для виробництва штучної тротуарної плитки — бетон. До нього додають різноманітні пластифікатори та барвники, що дозволяє отримувати довговічніше, міцніше та красивіше покриття. Така плитка може виготовлятися методом вібропресування чи гіперпресування, або ж методом лиття. Для виробництва плитки в промислових масштабах частіше використовують перші два методи, вони дозволяють отримати міцніші та якісніші матеріали.

Завдяки сучасним барвникам, виробники пропонують покупцям плитку практично будь-якого кольору: від природніх сіро-бежевих забарвлень до надзвичайно яскравих відтінків. Більше того, цікавість споживачів до всього нового та незвичайного постійно спонукає виробників вигадувати щось таке, чим можна здивувати. Наприклад, у продажу зараз можна побачити флуоресцентну плитку, яка світиться вночі завдяки спеціальним добавкам, матеріали з бетону, які імітують структуру деревини чи природного каменю, плитку, на поверхню якої нанесене зображення, що при укладенні створює тривимірний малюнок! Такі варіанти дозволяють реалізовувати найрізноманітніші ідеї в ландшафтному дизайні.

Не втрачає популярності й бруківка з натурального каменю — для її виготовлення використовують граніт, піщаник, мармур. Гірську породу в заводських умовах формують у вигляді невеликих цеглинок однакового розміру та форми. Покриття з природного каменю дуже привабливе, міцне та майже вічне. Втім, високі експлуатаційні характеристики нівелюються чималою вартістю цього матеріалу.

Окрім бетону та натурального каменю тротуарну плитку зараз виготовляють також із інших матеріалів. Це, наприклад, плитка з резиновим наповнювачем, яка має специфічні властивості: вона досить еластична та пружинить при ударі. Її часто використовують для створення безпечного покриття на дитячих чи спортивних майданчиках. Також нещодавно, на початку минулого 2019 року, британський інженер Лоуренс Кемболл-Кукк презентував світу цікавий винахід: тротуарну плитку, яка може генерувати енергію завдяки тому, що на неї наступають. Технологія, що для цього використовується, достатньо проста, але застосовування такого покриття дозволить суттєво економити на вуличному освітленні в темну пору доби.

Види тротуарної плитки

Існує чимало видів тротуарної плитки. Її можна поділити на підгрупи за такими ознаками, як матеріал, з якого вона зроблена, технологія виробництва, призначення, форма тощо.

Одна з головних характеристик тротуарної плитки — її товщина. Вона визначається з розрахунку функціонального навантаження, якому буде піддаватися покриття. Існують такі стандарти:

  • 40 мм — для пішохідних доріжок у паркових зонах;
  • 60 мм — для тротуарів і автостоянок легкових автомобілів;
  • 80 мм — для автодоріг із інтенсивним рухом і автомобілів масою від 8 тонн.

Форма плитки теж може бути будь-якою. Втім, більшість виробників пропонує такі варіанти.

Прямокутні цеглинки чи бруківка. Найпростіший, практичний і широко вживаний варіант. Вкладається швидко та легко, а широка кольорова гама дозволяє без проблем створювати різноманітні малюнки й орнаменти.

Гжелка. Це плитка з фігурними краями двох різних розмірів і кольорів, які під час складання разом утворюють єдиний малюнок. Вимагає точного прорахунку необхідної кількості плиток для конкретної ділянки.

Луска. Плитка оригінальної форми з фактурною поверхнею, яка нагадує луску риби. Покриття з такого матеріалу виглядає об’ємним.

Хмаринка. Великі чотирикутні плитки з орнаментом із абстрактних ліній, які у поєднанні створюють малюнок, схожий на небо у хмарах. Відрізняється простотою та швидкістю монтажу.

Лист конюшини. Плитки з фігурним краєм, незвичайна форма яких дозволяє створити ефектну кладку. Зовнішній вигляд трохи нагадує гжелку. Монтувати таку плитку трохи складніше та довше.

Листок клену. Фігурна чотирикутна плитка, яка дозволяє створювати незвичайне, цікаве покриття. Монтується так само, як плитка у формі листа конюшини.

Котушка. Форма плитки візуально нагадує котушки, на які намотують нитки. Комбінування плиток такої форми різних кольорів дозволяє створити цікавий, динамічний малюнок. Додатковою перевагою такого різновиду тротуарної плитки є ефект антиковзання, що особливо актуально в зимовий час.

Гексагони-стільники. Невеликі шестикутні плитки правильної форми створюють покриття, що візуально нагадує бджолині стільники. Комбінуючи плитки різного кольору, можна створювати цікаві орнаменти. Укладати можна як симетрично, так і хаотично. Плитка такої форми легко та швидко монтується.

Зрозуміло, що вага тротуарної плитки залежить від її розміру та товщини. В середньому один квадратний метр матеріалу важить 120–130 кг.

Обираючи тротуарну плитку, варто з обережністю ставитись до матеріалів занадто яскравих кольорів. Недобросовісні виробники для здешевлення плитки насичених кольорів додають до матеріалу не дорогі, високоякісні пігменти, а дешевші барвники, які в результаті швидко вимиваються. Відповідно, покриття втрачає яскравий колір. До того ж, на місці вимитого пігменту утворюються пори, в них легко потрапляє волога, яка руйнує плитки зсередини.

Експлуатаційні характеристики плитки

Більш важливими за розмір чи форму є експлуатаційні характеристики плитки — саме від них залежать якість, довговічність і міцність готового покриття. Вікіпедія, з посиланням на інтернет-магазин українського виробника тротуарної плитки компанії «Юнігран», надає такі середні показники щодо фізичних характеристик цього матеріалу:

Плитка, виготовлена методом лиття (вібролиття):

  • міцність при стисненні: 100–300 кг/см2;
  • водопоглинання: 4,9 % від обсягу;
  • стираність: 0,49 г/см2;
  • марка за морозостійкістю: F200;
  • термін служби: 3–10 років.
  • Плитка, виготовлена методом вібропресування:
  • міцність при стисненні: 300-400 кг/см2;
  • водопоглинання: 0,5 % від обсягу;
  • стираність: 0,3 г/см2;
  • марка за морозостійкістю: F200–300;
  • термін служби: ~ 25 років.

Ціни на тротуарну плитку

На вартість тротуарної плитки впливає кілька факторів. Це:

  • товщина виробу,
  • форма, особливості поверхні,
  • забарвлення,
  • похідні матеріали (сировина),
  • спосіб виробництва,
  • марка, виробник.

Найдешевший варіант — сіра, непофарбована плитка мінімальної товщини та простої форми, виготовлена методом лиття. Фарбуючі пігменти, додаткові елементи (компоненти, що використовують для армування плитки, надання їй додаткової міцності, морозостійкості тощо), складна форма виробів — все це підвищує вартість матеріалу.

Зараз якісна тротуарна плитка від відомих виробників коштує від 220 грн за квадратний метр.

Анжела Коновальчук, менеджер зі збуту салону тротуарної плитки «Melius» (м. Вінниця) розповіла про вподобання покупців: «Тротуарна плитка досить популярна серед представників готельного бізнесу — ось зовсім нещодавно в нас купував велику партію місцевий готельний комплекс. Втім, звісно, частіше її купують приватні особи. Ми загалом співпрацюємо тільки з кращими українськими виробниками тротуарної плитки, всі вони дають 15 років гарантії на свою продукцію. Зараз однозначно можу сказати, що найпопулярніша — це тротуарна плитка від виробника «Ковальська» із серії Лайнстоун (ціна 380 грн за м2). Цей варіант найкращий за співвідношенням ціна-якість. Ми працюємо вже досить давно і я особисто знаю декілька місць у місті, де така плитка лежить вже біля десяти років і вона досі чудово виглядає: ані колір не вимився, ані ніяких пошкоджень немає. Загалом під час вибору плитки покупці передусім звертають увагу на довговічність і якість плитки, на її ціну, а вже потім на естетичні характеристики».

Огляд виробників тротуарної плитки

В Україні зараз налічується кілька десятків великих виробників тротуарної плитки, до того ж, майже в кожному регіоні працюють невеличкі місцеві виробництва. Серед найвідоміших постачальників, чия продукція встигла за роки заслужити довіру користувачів, можна назвати:

  • завод «Золотий мандарин», Київ;
  • промислово-будівельну групу «Ковальська» (випускає плитку під маркою «Авеню»), Київ;
  • завод «Керамея» (випускає клінкерну бруківку під брендом «БрукКерам»), Суми;
  • компанію «Юнігран», Київ;
  • компанію «Магік», Львів.

Наталя Полчинська, співробітниця відділу продажу компанії-виробника тротуарної плитки Globo Ltd (м. Хмельницький) розказує: «Попит на тротуарну плитку завжди досить високий. В останній час готелі доволі часто купують у нас цей матеріал. Ми виробляємо вібропресовану плитку, яка зараз є найбільш якісною. На наші матеріали ми даємо п’ятнадцятирічну гарантію, звісно, за умови правильного укладання та дотримання умов використання. Хоча, насправді, така плитка слугуватиме не менше 25 років. Не можу сказати, який саме матеріал зараз найпопулярніший серед покупців — це все індивідуально. Готеляри працюють із дизайнерами, які пропонують їм варіанти оформлення території та конкретна плитка підбирається під колір фасаду будівлі, під особливості ландшафтного дизайну тощо».

Також серед українських покупців користується популярністю бруківка та інші дорожні вироби польського виробника «Polbruk S. A.». Ця компанія є частиною міжнародного концерну CRH plc — одного з ключових дистриб’юторів будматеріалів у світі. Продукція цього виробника коштує трохи дорожче, ніж зроблена в Україні, втім, за словами продавців, вирізняється стабільною, незмінно високою якістю.

Валентин Тубольцев, менеджер зі збуту компанії «Старті» (м. Луцьк) що займається продажем будівельних матеріалів, надав коментар з приводу особливостей сучасної тротуарної плитки та дав поради щодо її вибору: «Готелі та готельні комплекси часто купують у нас тротуарну плитку — цей матеріал завжди користується попитом. Найпопулярніша зараз плитка польського виробника «Polbruk» міксованих кольорів — покупцям подобається, коли покриття не однотонне, а з переливами, різних відтінків.

Також досить популярна бруківка від цього ж виробника: вона має так звану «промиту структуру поверхні» з дрібненькими камінчиками і дуже гарно, цікаво виглядає. Є у цього виробника й цікава люмінесцентна бруківка: в такому виробі є вкраплення пігменту-люмінофору, завдяки чому покриття світиться в темну пору доби. Її охоче купують для декору вхідної групи, а також для цікавого декорування паркових зон, підкреслення якихось ділянок. А ще є плитка у вигляді терасної дошки під дерево — тобто, це бетонний виріб товщиною 4 см, який зовнішньо повторює структуру деревини. Таке покриття готельні та рекреаційні комплекси використовують у зонах навколо басейнів.

При виборі покупці здебільшого звертають увагу на якість тротуарної плитки і на її зовнішній вигляд, кольори. Я ж, як продавець, можу порадити обов’язково звертати увагу на те, наскільки перевірений, відомий виробник. Наприклад, ми є офіційними представниками польського виробника «Polbruk», який має в Польщі 19 заводів. Це виробник, який працює виключно з якісними матеріалами, використовує якісний цемент і він вже давно довів надійність своєї продукції. Важливий момент — експлуатаційні характеристики плитки — їх теж треба уважно вивчати. Ну і, звісно, зовнішній вигляд плитки чи бруківки: вона повинна бути рівною, однорідною, правильної форми, з рівномірним забарвленням».

Плитки чи асфальтобетон?

Для облаштування доріжок на території паркової зони, терас, ландшафтного дизайну, декору вхідної групи зараз пропонується чимало різноманітних дорожньо-будівельних матеріалів: це і галька, і гравій, і пісок, і цегляна крихта. Втім, найпопулярніші, найпрактичніші та найпростіші в реалізації — асфальтове покриття або ж тротуарна плитка. У кожного з них є свої плюси та мінуси. Тож спробуємо їх порівняти.

Плюси асфальтового покриття:

  • швидкість укладання навіть на великих територіях;
  • відносно невелика вартість покриття;
  • за умови якісного укладання, крізь нього не проростають бур’яни;
  • підходить для облаштування автостоянки (крізь нього мастила чи бензин не будуть потрапляти в ґрунт).

Мінуси асфальту:

  • розм’якшується, плавиться під впливом високих температур;
  • одразу після укладання присутній різкий неприємний запах, що підсилюється в спеку;
  • при нагріванні виділяє пари нафтопродуктів та інших шкідливих для здоров’я компонентів;
  • його може зіпсувати коріння дерев;
  • після дощу на поверхні збираються калюжі;
  • його неможливо укласти самостійно, для цього обов’язково потрібна важка техніка;
  • його важко ремонтувати, для цього треба викликати спеціалістів;
  • немає вибору кольорів, покриття має звичний, але одноманітний вигляд.

Плюси тротуарної плитки:

  • можливість провести монтаж вручну, без використання важкої техніки;
  • не розм’якшується, не псується під сонцем;
  • екологічність — не виділяє шкідливих летючих речовин під впливом високих температур;
  • не затримує вологу — вода через зазори швидко йде в ґрунт, тож на поверхні доріжок не утворюються калюжі;
  • легкість демонтажу невеликої ділянки в разі проведення ремонтних робіт на підземних комунікаціях і можливість покласти плитки назад;
  • зносостійкість, довговічність;
  • висока ремонтопридатність — завжди є можливість замінити окремий зіпсований фрагмент;
  • не заважає вільному газообміну рослин;
  • естетична привабливість, великий вибір кольорів і відтінків, можливість викласти візерунок.

До недоліків тротуарної плитки можна віднести:

  • досить високу вартість матеріалів і укладання;
  • якщо не зробити правильну «подушку», з-під плитки, можуть проростати бур’яни;
  • взимку покриття стає слизьким, що небезпечно;
  • по ньому не дуже зручно ходити на підборах, а також везти сумки та валізи на колесах.

Яна Гаврищенко, адміністратор готельного комплексу «Верховина» (м. Київ) коментує: «У зовнішньому оздобленні території нашого готельного комплексу використовується тротуарна плитка і ми нею дуже задоволені. Вона підібрана під ландшафтний дизайн території і чудово доповнює його. Я не знаю, покриття якого виробника укладене на доріжках та у дворі, але воно дуже якісне і за декілька років, які я тут працюю, його колір і зовнішній вигляд не змінились. За тротуарною плиткою просто доглядати, ніяких особливих складнощів це не викликає. Навіть якби була можливість змінити покриття на якесь інше, ми б цього не робили, тротуарна плитка нас цілком влаштовує».

Догляд за тротуарною плиткою

Вибір засобів і методів догляду за покриттям із тротуарної плитки значною мірою залежить від пори року. Кожна з них передбачає власний набір прийомів для підтримки плитки в гарному стані. Протягом теплої пори року найбільша проблема — це сміття та пил. Такі забруднення легко прибираються періодичним вимітанням із поверхні плитки. Серйозніші забруднення легко змиваються з покриття звичайною водою. У випадках, якщо тротуарна плитка укладена в місцях із підвищеною вологістю, наприклад, навколо басейну, варто покрити її шаром водовідштовхувального покриття, що не дозволятиме надлишковій волозі просочуватися всередину.

Головні вороги тротуарної плитки в холодну пору — це сніг і лід. І якщо з асфальту або бетону лід можна видалити грубим механічним способом (сколоти ломом), то для тротуарної плитки такі методи неприпустимі, бо це призведе до псування поверхні. Тож, прибирати сніг і лід з такого покриття треба обережно, використовуючи лопати з дерева або пластику. Також стануть у нагоді і спеціальні хімічні засоби, що допоможуть видалити іній із поверхні плитки.

Власники територій, вимощених тротуарною плиткою, також можуть зіштовхнутися зі специфічними плямами. Ось кілька порад, як з ними боротися.

Сліди від шин видаляють за допомогою обробки парою з наступним механічним впливом. Такий спосіб можна застосовувати лише на покритті, що розраховане на подібний вплив. Також сліди від шин допоможе прибрати суміш рідких миючих засобів, розчинених у гарячій воді.

Сліди сажі чи кіптяви можна видалити з тротуарної плитки за допомогою мильного розчину. Для надстійких забруднень підійде пральний порошок, змішаний із відбілювачем.

Плями іржі, які з’явились на поверхні плитки внаслідок довгого лежання на ній металевих предметів, можна прибрати за допомогою спеціальних засобів для бетону, що містять соляну кислоту.

Сліди фарби можна видалити механічним способом у комбінації зі спеціальними розчинниками.

Особливості укладання тротуарної плитки

Всі виробники наголошують, що надані ними гарантії дійсні лише за умови правильного монтажу тротуарної плитки і дотримання умов експлуатації. До того ж, для виконання таких робіт необхідно мати чимало специфічних інструментів (таких як болгарка, вібротрамбовка, рівні, теодоліт, гумова киянка тощо), тож краще, щоб цим займались професіонали.

Не будемо вдаватись у подробиці процесу укладання тротуарної плитки, зазначимо лише, що він потребує досвіду та специфічних знань. Так, спочатку треба відповідним чином підготувати поверхню, на яку укладатиметься плитка, зробити підкладку («подушку») та ущільнити її, та лише після цього безпосередньо укладати плитку відповідно до обраного орнаменту. Без попередньої підготовки якісно зробити це на великій території навряд чи вийде.

Олександр Оберемок, менеджер компанії «Плиточник» (м. Київ) що займається монтажем тротуарної плитки, розповідає: «Ми здебільшого співпрацюємо з приватними замовниками, але трапляються і замовлення на укладання тротуарної плитки від готелів. Вартість таких робіт — від 200 грн за м2, вона залежить від складності малюнка, від особливостей замовлення. В Києві є два основних виробника плитки — це «Ковальська» та «Золотий мандарин». Їхня продукція цілком виправдано вважається найкращою.

Загалом із тротуарною плиткою працювати досить легко, цей матеріал не випадково популярний серед українців. Сам процес укладання починається з очищення території, демонтажу старого покриття (якщо потрібно). Далі поверхня підготовлюється, вирівнюється, укладається несучий шар (щебінь, бетон тощо), гарно трамбується. Потім укладається бордюрний камінь, а вже після нього — безпосередньо плитка. Останній етап косметичний — це затирання швів. Роботи виконуються досить швидко, але занадто поспішати не можна, адже покриття вкладається на довгі роки. Тротуарна плитка, звісно, гарно виглядає і слугує досить довго, але все ж таки я раджу в кожному випадку підбирати вид покриття індивідуально, адже завжди можуть бути якість свої нюанси та особливі вимоги».

Сучасні концепції благоустрою територій готельних комплексів вимагають з одного боку оригінальних дизайнерських рішень, а з іншого — їх швидкого втілення. Саме використання тротуарної плитки дозволяє стильно оформлювати простір, не витрачаючи багато часу та грошей.