Український готельний бізнес vs коронавірус: хто кого?

Готельний бізнес вперше стикається з зовнішнім викликом, який має характер епідемії та наслідки обмежувальних заходів. Але цей виклик за своїми розмірами принаймні є зрозумілим для українських готельєрів. Вони вже стикалися з подібним під час минулих криз, на які, на жаль, така багата українська історія

Реакція готелів на коронавірусний карантин була прогнозованою — вони поступово припиняли роботу. Великі міжнародні й українські оператори (Fairmont Grand Hotel Kyiv, InterContinental Kyiv, Radisson Blu Hotel, Park Inn by Radisson Kyiv Troyitska, об’єкти Ribas Hotels Group та ін.) та немережеві заклади закривали свої об’єкти. Більшу частину співробітників готелів і частину незадіяних офісних співробітників відправили в неоплачувані відпустки. Готелі скоротили кількість обслуговуючого персоналу до необхідного мінімуму, а деяких офісних співробітників перевели на віддалену роботу з дому.

При цьому частина 3–4–5* готелів міжнародних операторів і української мережі Premier Hotels and Resorts продовжували працювати. Окремі заклади працювали з локальними гостями в режимі апартаментів без рецепції.

«Із трьох готелів нашої мережі, ми максимально продовжили роботу саме «F&B Spa Resort (ex. Park Hotel Fomich)», запровадивши заходи безпеки (персонал у масках і рукавичках, засоби дезінфекції в місцях загального користування, кварцування приміщень і максимальний room-service, навіть під час сніданків та ін.). Площа території та велика чисельність номерного фонду дозволила нам протриматись у робочому режимі до кінця березня, як і сам курорт «Буковель». Було відразу зрозуміло, що малі готелі, такі як готель бізнес-класу «Grand Hotel Roxolana», без іноземців, бізнес-подорожуючих і відрядників не рентабельно «тримати на плаву», тому їх відразу закрили» — пояснює Вікторія Какапич, менеджерка відділу бронювань у F&B Spa Resort і Karpatski Hotel & Restaurant.

Деякі готелі допомагали розміщувати лікарів і медичний персонал. Але це були поодинокі приклади правильного ситуативного підходу до використання номерного фонду, що не був задіяний.

Зі свого боку Мінкультури запропонувало врятувати ситуацію — розміщувати за бюджетні кошти осіб, які прибули на обсервацію. Базові умови розміщення включали оплачуване державою стандартне одномісне поселення вартістю € 99 за 14 днів. Також були передбачені варіанти одномісного покращеного (€ 149) або VIP-поселення (€ 199), які оплачувалися самостійно. Крім того, передбачена доплата за додаткове місце для сімейних пар — € 59 з людини, за дітей (3—4 місне поселення) — € 29 з людини. Однак такі цінові умови не були привабливі для готельєрів.

Антикризові заходи

Готельєри були змушені швидко реагувати та вживати необхідні антикризові заходи, щоб зменшити збитки. Насамперед серед таких заходів — максимально можливе скорочення операційних витрат, особливо на рекламу, на оренду, відтермінування платежів за сервісне обслуговування площ та інших платежів контрагентам, призупинення інвестиційних планів. Також не обійшлося без радикальних заходів — скорочення персоналу або відправлення його в неоплачувану відпустку.

Об’єкти, що працювали, були змушені на додачу до активних санітарних заходів та убезпечення персоналу, міняти формат роботи.

«З початку заходів обмеження ми запропонували ексклюзивний тариф на довгострокове проживання (від 14 днів) у київському Premier Palace Hotel — € 100 за ніч із включеним сніданком. Ресторани Ikigai і Terrakotta працювали на room service, доставку до дверей і take away. Також ми використовували власну доставку, співпрацювали з Royal Service і Uber Eats. Розраховуємо, що такі заходи дозволять не закривати деякі готелі мережі, забезпечити співробітників базовими виплатами, максимально швидко повернутися на ринок після закінчення карантину», — зазначає Валерія Секісова, директорка департаменту продажів і маркетингу мережі готелів Premier.

Згідно з результатами березневого опитування готельєрів, проведеного Colliers International (Україна) спільно з Vertex Hotel Group, біля половини (47 %) опитаних представників 5-ти зіркових готелів вдалися до комплексних заходів із метою зменшення збитків: переведення працівників у відпустку за власний рахунок, виведення з експлуатації номерного фонду, зменшення маркетингових бюджетів тощо. Респонденти, які представляють готелі інших класів, найчастіше відзначали переведення працівників у відпустку за власний рахунок як один із основних заходів зниження витрат. Майже 30 % опитаних представників готелів із номерним фондом понад 100 номерів відзначали, що змушені будуть скоротити від 50 до 150 співробітників, 45 % — що скоротять до 10 робочих місць. Більше половини (61 %) представників готелів із номерним фондом до 50 номерів планували скоротити до 10 робочих місць, ще 30 % респондентів відзначили, що скоротять від 10 до 50 співробітників.

«Серед антикризових заходів, які були запроваджені, — мінімалізація трудового ресурсу: частина працівників отримали нагоду відпочити у відпустках, а особливо це стосується тих, які відпрацювали весь нелегкий зимовий сезон; працівники, які можуть підтримувати роботу дистанційно, працюють вдома (фінансовий відділ, відділ бронювання та продажів). Звісно, проводяться перемови з контрагентами про відтермінування платежів, запроваджується бартерна форма співпраці. Працюємо над відкриттям нових періодів для бронювання, які можуть бути цікавими гостю та розробляємо систему гнучких умов для здійснення резервацій у найближчі періоди», — відзначає Вікторія Какапич.

Також багато українських готельєрів продовжують працювати на перспективу. Це підтверджує вищезгадане опитування. Так, понад 77 % респондентів з 5*, 51 % з 3—4* і 59 % з 2* відзначають, що будували стратегії виходу з кризи і планували впроваджувати інноваційні технології та послуги, виходити на нові ринки.

У цій ситуації дуже важлива підтримка з боку держави готельного бізнесу, а саме податкові, кредитні, регулятивні пільги та послаблення.

Заходи підтримки

Уряди різних країн запустили багатомільярдні програми підтримки постраждалих від пандемії галузей економіки. Не можна сказати, що для готелів були якісь окремі програми підтримки, бо різною мірою рятували всіх постраждалих. Ціна підтримки готелів у світі поки невідома, але тільки представники готельної індустрії США просили у адміністрації Трампа фінансову допомогу в розмірі $ 150–100 млрд для збереження робочих місць і $ 50 млрд для обслуговування боргів компаній, попередивши, що половина готелів у країні можуть закритися в поточному році.

Українські готельєри можуть розраховувати лише на досить скромні та недостатні заходи допомоги бізнесу українського Кабміну:

  • звільнення від сплати ЄСВ всіх фізичних осіб-підприємців;
  • заборону застосовувати штрафи за порушення податкового законодавства з 1 березня до 31 травня 2020 року (крім порушень у сплаті ПДВ, акцизів і ренти);
  • мораторій на документальні та фактичні перевірки з 18 березня до 18 травня 2020 року (крім камеральних);
  • скасування податку на комерційну нерухомість і землю;
  • юридичний факт введення карантину належить до форс-мажорних обставин та ін.

Ще в березні 20 керівників санаторіїв, курортних готелів і громадських організацій, які представляють курорти п’яти областей (Закарпаття, Львівської, Херсонської, Черкаської та Донецької обл.) звернулися до влади за підтримкою. Зокрема представники курортної галузі просили Кабмін надати безвідсоткові кредити на оплату праці до кінця 2020 року, ввести програму короткострокових кредитів на відновлення послуг, знизити тарифи на електроенергію та воду, а також скасувати податок на прибуток і ЄСВ для підприємств до кінця 2020 року. Однак цей «голос галузі» не був почутий.

Вплив на туризм

Туризм — одна з найбільш постраждалих від коронавірусу та заходів обмеження галузей економіки. 2020 рік стане для галузі новою точкою відліку. Загроза полягає як у короткостроковому скороченні турпотоків через закриття кордонів, а також у довгостроковій зміні поведінки туристів у всьому світі. Туристи стануть економнішими, обачнішими й обережнішими. Бізнес-туризм ризикує значно знизитися просто через скорочення компаніями витрат на відрядження та перетіканням ділових комунікацій у онлайн-середовище.

«До моменту остаточного завершення боротьби з вірусом (винахід вакцини та її доступність у всьому світі), обережне ставлення до подорожей все ж буде присутнє серед більшої частини населення, зменшуючи попит на готельні номери. Іншим стримуючим фактором може стати скорочення доходів громадян», — говорить Діана Старунчак, керівник відділу маркетингу та досліджень CBRE Ukraine.

За деякими оцінками, світовий туризм може втратити в 2020 році $ 1 трлн від впливу коронавірусу. І це при тому, що в рік сектор туризму генерує біля $ 1,7 трлн. У найкращому випадку можна розраховувати на поліпшення ситуації не раніше IV кварталу 2020 року.У свою чергу у Всесвітній раді з подорожей і туризму (WTTC) вважають, що поточна криза може залишити без роботи приблизно 75 млн осіб зі сфери туризму. Зараз у ній зайнято приблизно 330 млн осіб.

У Всесвітній туристичній організації ООН (UNWTO) вже підготували рекомендації для урядів щодо подолання кризи в туристичної галузі:

  • надання фінансової допомоги туркомпаніям (субсидії, пільги, зниження податкового навантаження, відстрочка обов’язкових платежів та ін.);
  • розвиток онлайн-продуктів і цифровий маркетинг;
  • розробка антикризових стратегій і сценаріїв розвитку;
  • стимулювання прямих інвестицій у розвиток готельної та іншої інфраструктури;
  • диверсифікація туристичної галузі;
  • проведення заходів і конференцій із розвитку туризму та ін.

Наслідки кризи

Готельна індустрія звикла до сезонних коливань доходів і попиту, а попередня епідемія атипової пневмонії показує можливий розвиток подій. Як тільки спалах атипової пневмонії опинився під контролем, ринок туризму та готельний бізнес швидко відновилися, а завантаженість повернулася до норми впродовж 6 місяців у найбільше постраждалих регіонах (Китай, Тайвань та ін.).

Наслідки для української готельної галузі від пандемії будуть залежати від динаміки поширення вірусу в країні та тривалості карантину. Готелі, як і взагалі підприємства сфери послуг зазвичай живуть із поточних доходів і мають слабку фінансову «подушку безпеки». Про це свідчить принаймні те, що працівники готелів йдуть у «вимушений простій» безоплатно.

Прямі втрати лише за перші три тижні карантину сягають сотен тисяч і декількох мільйонів гривень. Зрозуміло, що чим вища «зірковість» готелю, тим втрати більші. Мережевим готелям, зокрема за рахунок коштів власників, простіше пережити карантин. А от серед немережевих закладів можуть вижити не всі.

Про рівень завантаження українських готелів під час карантину можна певною мірою судити з аналогічних даних російського ринку, який мав приблизно ті ж самі заходи обмеження. За даними Rusland SP Hospitality, в березні середнє завантаження готелів Москви знизилося з 60 % до 15 %, у Петербурзі — з 60 % до 18 %. В Європі середній показник завантаженості також був на рівні 20 %. Окремі українські готелі з номерним фондом понад 100 номерів були завантажені на 5–7 %. Нагадаємо, що завантаженість готелів в Україні у 2019 році була на рівні 50–55 %.

«Коли в кінці 2018 року в частині областей України було введено військовий стан, завантаженість готелів Києва знизилася на 9 % р/р. Не зважаючи на те, що до початку 2019 року військовий стан було скасовано, заповнюваність продовжувала падати ще впродовж двох місяців (на 8 % р/р у січні і на 5 % р/р у лютому). Така динаміка свідчить про продовження негативного впливу надзвичайних ситуацій на попит у готельній галузі і в наступних періодах. У кризовому 2014 році завантаженість скоротилася на 39 % р/р, тому в 2020-му можна очікувати подібних результатів або навіть гірше, оскільки сьогодні в мандрівників є не тільки страх, але й тимчасова заборона на в’їзд у країну», — нагадують в CBRE Ukraine.

Але навіть коли обмежувальні заходи будуть зняті, прагнення людей до подорожей ще деякий час буде обмежене через психологічні фактори. Дохід від проведення конференцій у готелях також буде залежати від тривалості обмежувальних заходів і подальшого ставлення населення і бізнесу до масових заходів.

За словами Наталії Чистякової, директорки департаменту оцінки і консалтингу Colliers International (Україна), якщо впродовж трьох місяців поширення вірусу буде під контролем в Європі та в усьому світі, передбачається різкий стрибок попиту в другій половині 2020 року. Якщо спалах виявиться поза контролем, це, безумовно, вплине на літній сезон. У такому випадку, відновлення відбудеться набагато повільніше і серйозніше вплине на готельний бізнес.

«У короткостроковій перспективі спалах коронавірусу може сильніше вдарити по українському готельному бізнесу преміум-класу. Адже в сегменті 5* іноземний бізнес-туризм займає понад 75 % у структурі гостей. Обмеження міжнародних перевезень просто відсікає діловий туризм. Більш стійкий сегмент 3*, адже 60 % гостей — українці. Він зможе швидше відновитися після зняття заборони на регулярні пасажирські сполучення між регіонами. Сегмент гравців, які орієнтовані на внутрішній автомобільний туризм (особливо ті, які пропонують відпочинок на свіжому повітрі), ймовірно, буде найстійкішим до спаду активності», — зазначає Наталія Чистякова.

За словами Валерії Секісової, у 2020 році постраждають усі готелі без винятку. Галузі буде дуже складно виходити з цього піке. Після виходу з карантину туристична активність не відновиться швидко, для цього знадобляться місяці. Відновлюватися швидше інших будуть об’єкти, що працюють у економ-сегменті, хостели, капсульні готелі.

«Готелям, під управлінням міжнародних операторів, за фактом прийняття рішення про відкриття після зняття обмежень і карантинних заходів, може знадобитися до одного місяця (за вимогами оператора) для відновлення роботи об’єкта», — додає Наталія Чистякова.

На думку Валерії Секісової, за оптимістичного сценарію готелі почнуть роботу на початку — в середині червня. До кінця року ми втратимо сегмент туристичних груп, значно просяде сегмент MICE. Основними гостями будуть бізнес-туристи, які з певних причин не зможуть скасувати або відкласти свої поїздки. З огляду на все це, можна очікувати падіння завантаження готелів у два рази по відношенню до 2019 року, і це оптимістичне припущення.

Загалом, за інших рівних умов, відновлення активності на готельному ринку можна очікувати не раніше III кварталу цього року. Відновлення завантаження якісних готелів до докризових рівнів (50–55 %) слід очікувати до середини 2021 року. Відтак відновлення обсягів завантаження не означатиме відновлення прибутковості, оскільки на ринку буде спостерігатися демпінг.

Курортний сегмент

Станом на зараз ситуація для курортних готелів виглядає не дуже оптимістично. За оцінками Ribas Hotels Group (Одеса), станом на кінець березня кількість бронювань готелів біля Чорного моря на літній сезон–2020 впала в 25 разів порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

«До епідемії ми прогнозували перспективний літній сезон, приймали запити на проведення корпоративних заходів до 1200 осіб. На цей момент маємо скасування весняних групових заїздів і різкий спад нових групових заявок — всі бояться ризикувати бронювати, організовувати подію, а про передоплату — й мови немає. Під загрозою зриву травневі свята та й цілий літній сезон. Оскільки більшість наших індивідуальних туристів — це сімейні пари з дітьми, факт використання відпусток під час карантину, спустошення власних заощаджень і продовження навчального року до середини літа — це ще одні негативні чинники, які можуть зіпсувати літній сезон. Курортним готелям доведеться дещо демпінгувати в ціні, приймати дуже гнучкі умови бронювань на наступні періоди», — говорить Вікторія Какапич.

З іншого боку, приморські готелі відкривають сезон у кінці травня, тому до часу зняття карантину однаково не працювали б. У Карпатах ситуація схожа — інтенсивність турпотоку в регіон апріорі не була б високою (за винятком травневих свят).

«Традиційно і квітень, і травень — це найбільш мертві місяці для Карпат (за винятком травневих свят). Багато закладів у цей період у звичному режимі зупиняються на ремонти, оновлення тощо. Навіть важко уявити, що було б із готелями, якщо б епіцентр подій був, скажімо, у січні і потрібно було б повертати гостям аванси, які були отримані ще в вересні-жовтні і давно витрачені», — говорить Тарас Тустанівський, голова Асоціації готельєрів та власників садиб Яремчанщини.

Якщо припустити, що до червня карантин знімуть, то «сезон буде», хоча й з суттєвими втратами. Європейські кордони будуть ще закриті (це буде, принаймні, до вересня), а отже, цілком можливий сплеск саме внутрішнього туризму в літній сезон — Одеса і Карпати побачать свого туриста приблизно з кінця червня — початку липня.

«За умови закінчення обмежувальних заходів до 1 червня і стабілізації ситуації в цілому, попит на номери курортних готелів може збільшитися, враховуючи істотний відкладений попит і бажання людей відпочити після стресового періоду», — вважає Діана Старунчак.

«Якщо дивитись на ситуацію в цілому, є шанс, що частка внутрішнього туризму збільшиться, порівняно з виїзним. Причому можуть стати популярнішими нерозкручені локації, які розташовані в сусідніх областях, до яких дістатися буде зручно на власному авто за кілька годин. Щодо ситуації з готелями в Карпатах, припускаю, що невеликі привабливі готелі будуть диктувати умови гри на ринку серед конкурентів», — додає Вікторія Какапич.

При цьому, за словами Тараса Тустанівського, інша справа, що можливо на перший період гості не будуть готові платити ті самі гроші, що й до кризи.

«Я не маю оптимізму щодо внутрішнього туризму (саме туризму з метою відпочинку, приватних поїздок) як потенційного сегмента для готелів mid і upscale. Тут попит, якщо він буде, зміститься в бік хостелів, апартаментів, квартир і готелів нижчої цінової категорії», — додає Валерія Секісова.

Найімовірніше, передусім будуть зайняті готелі найвищого та низького сегментів. Верхній сегмент заповнять ті гості, що традиційно відпочивають за кордоном, але які цього року не можуть кудись полетіти через закриття кордонів. Дешевий сегмент заповнять гості, які хочуть мінімізувати свої витрати. І, з огляду на поточну економічну ситуацію, останніх стає дедалі більше.

Час зняття карантину також впливає і на сегмент заміських готелів і корпоративних заходів. Заміські готелі зможуть швидше адаптуватися і запуститися в роботу після тривалого карантину. Головна проблема в попиті — компанії вийдуть з карантину без «зайвих коштів» із новими антикризовими планами розвитку, які не передбачають проведення багаточисельних виїзних заходів. З іншого боку, відкладений попит населення і частково корпоративні заходи, що залишаються в силі, нададуть певного рівня активності заміським готелям.

Кадрові втрати

За словами Вікторії Какапич, ще один негативний фактор — це ризик втрати великої кількості лінійного персоналу, якого, в принципі, не вистачало. Якщо карантин буде продовжено, є шанси, що після нього, багато людей знову буде виїжджати за кордон, бо в теперішніх умовах ніхто з роботодавців не зможе збільшувати зарплатню своїм працівникам. У таких умовах виправляти наслідки епідемії доведеться приблизно рік.

«Галузь може втратити як висококваліфікованих фахівців із менеджменту, так і лінійних співробітників у зв’язку з необхідною оптимізацією виплат у період карантину, а також складним і повільним відновленням бізнесу. А кадри в сфері hospitality, я вважаю, можна прирівнювати до одного з найважливіших активів», — додає Валерія Секісова.

Вплив на інвестиції

Криза в готельній галузі, без сумніву, потягне за собою і зниження мотивації інвесторів до фінансування проєктів. Розпочаті проєкти, судячи з усього, будуть завершені. Так, мережа Premier Hotels and Resorts зберігає плани відкриття влітку нового готелю в Одесі. А ось інвестиційні плани на початковій стадії будуть поставлені на паузу.

У компанії Cushman & Wakefield станом на лютий–2020 очікували, що в разі завершення заявлених проєктів готельний фонд Києва збільшиться на 9 % (962 нових номерів) до кінця 2022 року. Але на готельному ринку типовою є ситуація постійного перенесення відкриття нових об’єктів із «економічних» причин.

«Найімовірніше, заплановані відкриття нових готелів будуть перенесені на наступний рік або відкладені на невизначений час. Не хочеться говорити про вихід із ринку гравців, але в разі, якщо карантин триватиме або ми будемо мати нову хвилю захворювань і обмежувальних заходів восени, то такий результат цілком можливий», — резюмує Валерія Секісова.

Голова Асоціації готельєрів і власників садиб Яремчанщини Тарас Тустанівський висловлює свої поради готельєрам.

1. Живіть вже завтрашнім днем. Робіть те, до чого не доходили руки раніше. Адаптуйте свій продукт. Оптимізовуйте все, що можна оптимізувати.

2. Не втрачайте зв’язок зі своїми гостями. Донесіть до них думку, що ви з ними на одній хвилі. Відчуваєте те ж саме, що й вони. Дуже обережно з рекламою! Особливо коли ви працюєте в дорогому сегменті. Люди не впевнені, що буде завтра, і реклама дорогих продуктів зараз буде як мінімум недоречна, і може нанести сильні репутаційні втрати вашому бренду.

3. Бережіть ваших ключових людей. Дуже важливо, як ви пройдете цю кризу у відношеннях із ними. Відверто поговоріть з ними. Не бійтеся сказати, що бізнес під загрозою, і ми всі разом будемо його рятувати.